Міністр Лілія Гриневич у Житомирі розповіла про нову українську школу

Реформування освіти та нова українська школа, – саме про це говорила 2 червня міністр   освіти України Лілія Гриневич на зустрічі із освітянами Житомирщини. Міністр розповідає: концепцію нової школи вже затвердили, оновили навчальні програми початкової, базової школи, а нині каже: працюють над новою програмою для старшої школи. Каже: головне завдання освітньої реформи – дати не лише якісні знання дітям, а й навчити останніх застосовувати ці знання у житті.

«Сьогодні Україна за якістю середньої освіти по міжнародним показникам займає 38 місце з 76 країн. На останньому Міжнародному економічному форумі представили, що буде потрібно роботодавцю на ринку праці від найманих працівників у 2020 році: вміння вирішувати складні комплексні проблеми, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект, когнітивна гнучкість. Тобто, все те, чого ми не навчаємо у школі. Реформи школи, до якої ми йдемо: трансформувати школу знань теоретичні до школи компетентностей 21 століття – школи життя», – розповідає Лілія Гриневич.

 

На зустріч із міністром прийшли понад 400 представників загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та інтернатних закладів, та навіть університетів. Спілкування із міністром відбувається у вигляді «запитань-відповідей». Найбільше уваги викликають питання із зали, які стосуються: широкопрофільної підготовки вчителів, інклюзивної освіти та оптимізації сільських шкіл.

«Про сільську школу і оптимізацію, як таку: дітей навчає один вчитель кілька предметів – фізкультуру, фізику, англійську. Якою може бути якість? Ці діти за місцем народження потрапляють у нерівні умови. Ми інвестували за останні два роки в опорні сільські школи: минулого року на шкільні автобуси 300 млн грн, цього року 200 млн. грн, на природничі кабінети минулоріч – 200 млн грн, на ці ж кабінети цього року – ще 300 млн грн, 300 млн грн тільки на ОТГ. Для нас важлива якість освіти дитини, якщо ви бачите, що у разі оптимізації просто заощаджуються кошти на дітях і дітей возять в таку ж розбиту школу, з туалетом на вулиці, а на Житомирщині й досі є такі школи, і ми обговорювали, як вирішити цю проблему. Ми інвестуємо, але закликаємо вас, як місцеву владу, теж інвестувати. Щодо дітей з особливими потребами: ми створюємо для них інклюзивне середовище. Ми не сепаруємо цих дітей в окремі приміщення, щоб ніхто їх не бачив, а включаємо у звичайні школи. Має бути готовність вчителів на місцях, це питання теж до педагогічних університетів. Нам, колеги, потрібно готувати не лише спеціальних педагогів, а кожному вчителю дати у рамках педагогічної освіти модуль, де вони можуть навчитися методикам роботи з дітьми із особливими потребами. Адже, наша мета, щоб кожна школа могла бути інклюзивною», – відповідає на питання Лілія Гриневич.

Зустріч із міністром тривала близько двох годин. Однак, аналізуючи почуте, не всі залишились задоволені результатами такої зустрічі.

«Усі новації, які запроваджує міністерство, ми підтримуємо. Працюємо над створенням опорних шкіл, яка стане базою для дітей із малокомплектних шкіл. Адже там більше якісніша освіта, більша кількість гуртків, фаховіші вчителі», – ділиться начальник відділу освіти Андрушівської районної державної адміністрації Людмила Ковальчук.

«Освіта без реформ не може існувати. У реформі освіти існує багато суперечливих питань, зокрема – існування малих шкіл. Я представник сільської школи, у мене 83 учні, що буде потім з опорними школами, що буде із дочірніми школами – ставимо тут три знаки питання. Адже, за цим стоять не тільки діти, яким ми маємо дати знання, а й стоять вчителі. Якщо скоротять сільські школи – куди подітися вчителям? Нажаль, не на всі питання ми отримали відповіді, нажаль», – зізнається директор Ставищенської загальноосвітньої школи Олексій Волошенко.

Залишити відповідь